Президентські вибори в Senegal 2024

Декрет № 2024-106 від 3 лютого 2024 року скасував декрет про скликання виборців на 25 лютого. Закон № 4/2024, ухвалений National Assembly 5 лютого, мав би перенести голосування на 15 грудня 2024 року і передбачав, що чинний Президент залишатиметься на посаді до вступу на посаду його наступника. 15 лютого 2024 року Constitutional Council постановила, що цей закон суперечить статтям 27 і 103 Конституції та принципам правової визначеності й інституційної стабільності, з огляду на те, що п’ятирічний президентський мандат є конституційно недоторканним, і скасувала декрет.

5 березня 2024 року, за зверненням Президента Республіки, Рада відхилила 2 червня 2024 року як дату голосування, оскільки вона виходила за межі завершення президентського строку 2 квітня, і відмовилася повторно відкрити список із 19 кандидатів, який вона затвердила рішенням 4/E/2024 від 20 лютого, на підставі консенсусу, досягнутого в межах національного діалогу, до якого приєдналися лише двоє з цих 19 кандидатів. 6 березня, за зверненням шістнадцяти кандидатів, які подали заяви 26 лютого, вона постановила, що залишення дати невизначеною більш ніж через двадцять днів після її рішення від 15 лютого порушує конституційний обов’язок влади виконати це рішення, встановила вибори на 31 березня, скликала виборців у Senegal і за кордоном та передбачила, що Президент National Assembly виконуватиме обов’язки глави держави, якщо посада президента стане вакантною до вступу на посаду обраного Президента. Після цього Presidency встановила 24 березня декретом № 2024-690 від 6 березня 2024 року, оприлюдненим 7 березня, — саме цей декрет і зафіксовано в проголошенні Ради.

Місія EU датувала ці призупинення 5 і 6 лютого 2024 року, оцінюючи їхню тривалість у 48 годин, а також 13 лютого; кожне з них було наказано Ministry of Communication напередодні, відповідно, голосування National Assembly щодо законопроєкту про перенесення та мовчазної ходи, оголошеної громадянським об’єднанням Aar Sunu Election; Access Now зафіксувала недоступність мобільних даних від вечора 4 лютого до 7 лютого, а власне комюніке міністерства щодо першого призупинення датоване 4 лютого. Місія визнала ці заходи непропорційними та такими, що суперечать Конституції й міжнародним стандартам, і зазначає, що Supreme Court висловила таку саму позицію в двох ухвалах за апеляціями оператора зв’язку, № 2 від 22 лютого 2024 року та № 7 від 14 березня 2024 року; самі ухвали не вдалося отримати для цього запису, тож це твердження ґрунтується на викладі місії. Місія також зазначає, що жодних ухвал із викладенням правової підстави не було оприлюднено, що на практиці заблокувало для третіх сторін можливість оскаржити ці заходи в національних судах. Доступ до TikTok був призупинений з 2 серпня 2023 року до вечора 6 лютого 2024 року.

Агітація тривала з 9 до 22 березня 2024 року — 14 днів замість 21, передбаченого Electoral Code. Bassirou Diomaye Faye, якого місія EU описує як першого сенегальського кандидата в президенти, що перебував під вартою до суду, провів під вартою понад одинадцять місяців і був звільнений 14 березня разом з Ousmane Sonko на підставі закону про амністію № 2024-09, ухваленого 6 березня та промульгованого 13 березня 2024 року, який охоплює дії, вчинені між 1 лютого 2021 року і 25 лютого 2024 року у зв’язку з демонстраціями або з політичних мотивів. Місія зазначає, що протягом попередніх років було ув’язнено кілька сотень активістів Pastef, що переважну більшість із них було масово звільнено незадовго до голосування, а потім — за амністією, і що жодна з цих справ не дійшла до судового рішення. Державне телебачення надавало безкоштовний ефір для кампанії лише кандидатам особисто, що виключало затриманого Faye, хоча регулятор допустив його коаліцію до передвиборчого бюлетеня з другого дня мовлення з агітаційними матеріалами, а сам Faye виступав у ньому з 16 березня.

Місія EU зазначає, що 3 листопада 2023 року Президент без пояснень призначив дванадцять нових членів до Commission electorale nationale autonome, через чотири дні після того, як чинна комісія звернулася до Direction generale des Elections із вимогою виконати судове рішення про поновлення Ousmane Sonko у виборчому списку та видачу йому форми для збору спонсорських підписів. Місія описує цю заміну як очевидне нехтування Electoral Code, який передбачає оновлення на третину кожні три роки після консультацій із правничими, академічними, правозахисними та медійними органами, і повідомляє, що багато її співрозмовників сприйняли цей момент як репресію. Вона зазначає, що попередні члени залишалися на посаді значно довше після спливу своїх шестирічних строків, оскільки останнє оновлення відбулося у 2015 році, що робило їх у будь-який момент усувними, і що ця заміна могла відбити в нових членів бажання використовувати коригувальні повноваження комісії до кінця процесу.

4 лютого 2024 року, коли група Walfadjri вела пряму трансляцію протесту проти перенесення, Minister of Communication призупинив її сигнал і негайно та остаточно відкликав її ліцензію на мовлення, пославшись на статтю 142 Press Code, яка, як зазначає місія EU, надає повноваження відкликати ліцензію, але не припиняти сигнал. Ліцензію було повернуто 11 лютого рішенням Президента Республіки, а не через будь-який правовий механізм. Місія також задокументувала близько двадцяти випадків насильства щодо журналістів після оголошення про перенесення, зокрема дії сил безпеки та застосування сльозогінного газу проти репортерів, які висвітлювали протести.

За правилами, застосованими у 2024 році, підпис виборця зараховувався лише до списку того кандидата, чий список перевіряли першим, а той самий підпис вилучався з кожного списку, перевіреного пізніше. Порядок перевірки визначався жеребом, замінивши порядок подання, який використовувався у 2019 році. Оскільки запас уже зарахованих підписів зростав у міру перевірки, кандидати, чиї списки витягували пізніше, втрачали пропорційно більше спонсорів, ніж кандидати, чиї списки витягували раніше, тож валідація залежала не лише від дотримання кандидатом власних вимог, а й від того, скільки інших списків було опрацьовано до нього і хто саме в них був. Місія EU назвала це серйозним порушенням рівності між кандидатами у своєму підсумковому звіті та істотним порушенням рівності між кандидатами у своїй попередній заяві, і рекомендувала, щоб придатність визначалася на основі об’єктивних, розумних і передбачуваних критеріїв. Місія також зазначає, що кандидати, які висувалися, не мали доступу до оновленого виборчого реєстру під час збору спонсорських підписів, а конфігурація та робота програмного забезпечення для перевірки ніколи не були розкриті.

Зведені результати по виборчих дільницях не були розкриті зацікавленим сторонам на жодному етапі, а національні попередні результати було оголошено на пресконференції 27 березня 2024 року без оприлюднення відповідного протоколу в інтернеті. Місія EU повідомляє, що юридичний обов’язок оприлюднювати остаточні результати по кожній виборчій дільниці все ще не було виконано на момент її звіту наприкінці травня 2024 року, і рекомендує прямо закріпити в Electoral Code обов’язок онлайн-оприлюднення. Водночас існувала перевірка з боку партій: протокол результатів було вивішено біля 44 із 45 дільниць, де спостерігачі EU спостерігали за підрахунком, і копію було надано кожному агенту кандидата, що дозволило основним кандидатам самостійно звести більшість результатів країни. На рівні департаментів результати зачитували вголос і вводили один раз без етапу подвійного введення, а екран введення даних було проєктовано лише в 2 із 32 комісій, які відвідали спостерігачі EU, що обмежувало можливості агентів звіряти їх із власними копіями.

Усі кандидати визнали поразку до оголошення попередніх національних результатів 27 березня 2024 року, і ці результати відповідали прогнозу, оприлюдненому громадянським спостережним об’єднанням COSCE. Constitutional Council скоротила 72-годинне вікно для оскарження законності виборів до менш ніж 30 годин, завершивши його опівночі 28 березня; жодної петиції не було зареєстровано, і Рада проголосила остаточні результати ввечері 29 березня, відкривши шлях до передачі влади 2 квітня.

Із 93 поданих кандидатур 21 пройшла фільтр спонсорських підписів; файли спонсорів дев’яти претендентів взагалі не вдалося обробити, оскільки їхні електронні файли були непридатні. Група з 41 відхиленого претендента поскаржилася на брак прозорості, вказала на можливу маніпуляцію програмним забезпеченням, конфігурація якого не була розкрита, і стверджувала, що майже 900,000 спонсорів, яких не вдалося зіставити з реєстром, ризикували втратити свій голос. Місія EU оцінила цих неспівставлених спонсорів переважно як наслідок помилок введення даних і надто жорсткої конфігурації програмного забезпечення, без впливу на здатність цих осіб голосувати. Місія зазначає, що з вісімнадцяти петицій, поданих під час кризи, більшість було розглянуто, але ті, що стосувалися проведення перевірки спонсорських підписів, або були визнані неприйнятними, або відхилені по суті без будь-якого рішення щодо прозорості перевірки, тож судового висновку з цього питання немає в жоден бік. Парламентське розслідування, відкрите 31 січня 2024 року щодо проведення перевірки спонсорських підписів і доброчесності окремих членів Ради, ні до чого не призвело і 13 лютого було замінене судовим розслідуванням, обмеженим звинуваченнями в корупції.

Моніторинг EU виявив фальшиві опитування на X і відео, використані поза контекстом на Facebook і TikTok, та встановив, що після мобільного інтернет-обмеження 5 і 6 лютого обсяг публікацій громадян зменшився, а старі кадри масових протестів опозиції та сутичок із жандармерією були повторно опубліковані як поточні події акаунтами Facebook і X, що діяли за межами Senegal, а інколи й міжнародними медіа. Більшість особистих нападів на кандидатів в останній тиждень надходила від акаунтів інфлюенсерів TikTok, розташованих за кордоном, і від однієї сторінки Facebook, що підтримувала Amadou Ba. Місія не зафіксувала мови ненависті в мережах, які вона моніторила, і дійшла висновку, що обмежений масштаб цих випадків не зашкодив цілісності голосування; кампанія громадянського звітування #SaytuSEN2024 та фактчекери зменшили їхнє охоплення.

Ані Constitutional Council, ані виборча адміністрація, ані CENA, ані місія спостереження EU не задокументували втручання з боку іноземної держави. Місія EU справді зазначає, що комісія із захисту даних, CENA, виборча адміністрація та платформи на кшталт Meta і TikTok не встановили жодної співпраці для забезпечення цілісності цих виборів, тож немає оцінки загроз з боку платформ, з якою можна було б це звірити.

Спостерігачі EU бачили, як виборці в регіоні Diourbel отримували гроші або їжу поблизу виборчих дільниць після підтвердження того, як вони проголосували. Загалом місія не зафіксувала суттєвих порушень на 406 виборчих дільницях, які вона відвідала. Окремо вона повідомляє, що багато виборців у департаменті Keur Massar не змогли проголосувати, оскільки адміністративне перекроювання 2021 року змусило там передрукувати всі виборчі картки, і не всі їх було зібрано; місія не кількісно не визначає, скількох людей це зачепило.